ВПЛИВ КОМБІНОВАНОГО ЛІКУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА НА ПОКАЗНИКИ ГІГІЄНІЧНИХ ТА ПАРОДОНТАЛЬНИХ ІНДЕКСІВ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНИМИ КОЛІТАМИ
Н. В. Манащук

БУКОВИНСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ВІСНИК ТОМ 16, № 1 (61), 2012

 

Н. В. Манащук

Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського

 

Резюме. У статті наведено результати комбінованованого лікування захворювань пародонта в пацієнтів з хронічними колітами. Встановлено, що використання комбінації антисептика та імуномодулятора сприяє позитивній дина­міці гігієнічних та пародонтальних індексів.

Ключові слова: хронічні коліти, гігієнічні та пародонтальні індекси, генералізований пародонтит, катаральний гінгівіт.

Вступ. Численні дослідження останніх років показують, що лікування захворювань пародонта, особливо на тлі соматичної патології повинно бути комплексним і базуватися на знанні основ­них ланок патогенезу [1, 2, 3]. Стан гігієни поро­жнини рота відіграє важливу роль у виникненні захворювань пародонта. Доведено, що зубні відкладення є провідним чинником у розвитку ката­рального гінгівіту та пародонтиту [2, 3, 4]. Тому, у плані лікування слід передбачити професійну чистку зубів та засоби, спрямовані на покращен­ня показників індексів, усунення симптомів за­хворювання, нормалізацію стану тканин пародо­нта і вплив на організм у цілому [5].

Мета дослідження. Вивчити вплив комбіно­ваного лікування захворювань пародонта на по­казники гігієнічних та пародонтальних індексів у пацієнтів із хронічними колітами.

Матеріал і методи. З метою корекції різно­манітних порушень у тканинах пародонта та лі­кування катарального гінгівіту та симптоматич­ного гінгівіту при генералізованому пародонтиті застосовано комбінацію препаратів «Фурасол» та «Нуклеїнат».

Запропонований метод лікування проведе­ний у 62 осіб із хронічними колітами. Дані паціє­нти розподілені на дві групи: перша (основна) - 31 особа, лікування яких проводилося шляхом комбінованого застосування антисептика та імуномодулятора, та друга (контрольна) група - 31 особа, лікування яких полягало в призначенні самого антисептика. Критеріями оцінки місцево­го імунітету були лізоцим та секреторний імуноглобулін А. Клінічний контроль ефективності лікування в даної категорії пацієнтів проводили двічі: через 14 та через 30 днів.

Лікування хронічного катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту в пацієнтів із хронічними колітами включало ряд заходів. Всім пацієнтам обов’язково проводили професійну гігієну порожнини рота. Вона включала видален­ня над’ ясенних та під’ ясенних зубних відкладень із подальшою поліровкою зубів спеціальними полірувальними пастами. За необхідності проведе­но лікування карієсу та його ускладнень, заміну старих неякісних пломб на нові та усунення трав­матичної оклюзії.

Місцеве лікування хронічного катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту поля­гало в призначенні антисептика «Фурасол» та імуномодулятора «Нуклеїнат». «Фурасол» реко­мендували використовувати у вигляді полоскань із розрахунку 0,1 г на 200 мл гарячої води 3 рази на день після прийому їжі протягом 10 днів. Пре­парат володіє широким спектром антибактеріаль­ної дії проти грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, включаючи штами патогенних стафілококів та інших мікроорганізмів, що резис­тентні до антибіотиків та інших хіміотерапевтич­них засобів. Антибактеріальна дія заснована на пригніченні ферментних систем різних бактерій. Препарат «Нуклеїнат» приймали по 0,5 г після прийому їжі 2 рази на день упродовж одного мі­сяця. Препарат володіє імуностимулювальною дією: підвищує міграцію Т- лімфоцитів і їх коо­перацію з В-лімфоцитами, посилює фагоцитарну активність макрофагів і продукцію факторів не­специфічної резистентності. Отримані результати обробляли статистично з використанням t-крите­рію Стьюдента.

Результати дослідження та їх обговорення.

Стан тканин пародонта в пацієнтів оцінювали за допомогою тих обстежень, що і до лікування (індекси Федорова-Володкіної, Гріна-Вермільйона, папілярно-маргінально-альвеолярного індексу та комплексного пародонтального індек­су). Позитивний клінічний ефект при лікуванні захворювань пародонта спостерігався в 30 (96,8 %) осіб основної групи та у 29 (93,5 %) чо­ловік контрольної групи.

У пацієнтів відмічали зникнення запальної симптоматики, а саме: гіперемії, набряку та кро­воточивості ясен. При огляді ясна наближалися до рівня норми. Проба Шиллера-Писарева в паці­єнтів із катаральним гінгівітом стала негативною, а при генералізованому пародонтиті - слабко позитивною. Глибина пародонтальних кишень теж дещо зменшувалась. Крім того, відмічалася позитивна динаміка значень гігієнічних та пародонтальних індексів.

Перший клінічний контроль ефективності лікування проводили через 14 днів. Оцінка гігіє­нічного індексу Гріна-Вермільйона показала по­зитивний ефект від запропонованого методу лікування.

Таблиця 1

Динаміка змін показників індексів під впливом комбінованого лікування захворювань пародонта в осіб із хронічними колітами, отримана через 14 днів (M±m)

Група обстежуваних осіб

Індекс Грін- Вермільйона, бали

Індекс Федоро­ва-Володкіної, бали

Індекс РМА, %

Індекс КПІ, бали

Основна n=31

До лікування

1,57±0,07

2,13±0,07

38,52±3,53

2,46±0,11

Після лікування

0,37±0,04*

1,42±0,04*

11,84±1,46*

1,29±0,10*

Контрольна

n=31

До лікування

1,61±0,06

2,03±0,03

31,90±3,82

2,28±0,13

Після лікування

0,43±0,07*

1,48±0,04*

15,42±2,27*

1,58±0,11*

Примітка. * - показник достовірності відмінності між даними контрольної та основної груп порівняння (р<0,05)

Так, до проведення лікувальних заходів у основній групі індекс складав (1,57±0,07) бали, у контрольній - (1,61±0,06) бали, що відповідало задовільному рівню гігієни. Після проведеного лікування через 14 днів показники індексу в обох групах зменшилися відповідно в 4,2 раза (р<0,05) та 3,7 раза (р<0,05), що відповідає добрій гігієні порожнини рота (табл. 1).

Індекс Федорова-Володкіної до лікування ста­новив у основній групі (2,13±0,07) бали, що відпо­відало незадовільному рівню гігієни, а в контроль­ній - (2,03±0,03) бали, що відповідає задовільній гігієні. Після проведеного лікування рівень гігієни покращився до доброго в обох групах, знизившись відповідно в 1,5 раза (р<0,05) та 1,4 раза (р<0,05). Отже, як видно з отриманих результатів рівень гігієни порожнини рота після проведеного лікуван­ня покращився в обох групах (табл. 1).

Аналіз показників папілярно-маргінально- альвеолярного індексу теж показав зменшення запального процесу в яснах. Так, до лікування показник індексу в основній групі становив 38,52±3,53 %, а в контрольній - 31,90±3,82 %, що відповідало середньому ступеню тяжкості запа­льного процесу в яснах. Після проведеного лікування в основній групі значення індексу зменши­лося на 69,26 % (р<0,05), а в контрольній - на 51,66 % (р<0,05), що відповідало легкому ступе­ню тяжкості запалення (табл. 1).

Таблиця 2

Динаміка змін показників індексів під впливом комбінованого лікування захворювань пародонта в осіб із хронічними колітами (M±m)

Група обстежуваних осіб

Індекс Грін- Вермільйона бали

Індекс Федоро- ва-Володкіної, бали

Індекс РМА, %

Індекс КПІ, бали

Основна n=31

До лікування

1,57±0,07

2,13±0,07

38,52±3,53

2,46±0,11

Через 14 днів

0,37±0,04*

1,42±0,04*

11,84±1,46*

1,29±0,10*

Через 1 місяць

0,37±0,04*

1,36±0,03

10,09±1,41

1,16±0,09

Контрольна

n=31

До лікування

1,61±0,06

2,03±0,03

31,90±3,82

2,28±0,13

Через 14 днів

0,43±0,07*

1,48±0,04*

15,42±2,27*

1,58±0,11*

Через 1 місяць

0,66±0,06

1,57±0,04

15,48±2,28

1,60±0,12

Комплексний пародонтальний індекс теж змі­нювався в процесі лікування. В основній групі він зменшувався в 1,91 раза (р<0,05), а в контро­льній - в 1,44 раза (р<0,05). Тобто, ступінь тяж­кості захворювань пародонта переходив із серед­нього в легкий (табл. 1).

Повторний огляд групи обстежуваних осіб здійснили через один місяць. Для контролю клініч­ної ефективності лікування пацієнтам провели ви­значення гігієнічних та пародонтальних індексів.

Аналіз отриманих результатів за індексом Федорова-Володкіної показав, що в основній групі у 27 (87,09 %) осіб добра гігієна порожнини рота й лише в 4 (12,91 %) - задовільна. При цьому, у конт­рольній групі лише у 18 (58,06 %) осіб - добра гігі­єна та в 13 (41,94 %) - задовільна (табл. 2).

Індекс Гріна-Вермільйона показав, що в основній групі у 27 (87,09 %) осіб - добра гігієна й у 4 (12,91 %) - задовільна, тоді як у контроль­ній у 21 (67,74 %) особи - добра гігієна й у 10 (32,26 %) - задовільна (табл. 2).

Відповідно до індексу РМА в основній групі проходило подальше зниження рівня показників, тоді як у контрольній групі залишалося практич­но без змін (табл. 2).

Індекс КПІ у пацієнтів основної групи продов­жував знижуватись як порівняно з показниками до лікування, так і з даними, отриманими через 14 днів. При цьому, у контрольній групі показник ін­дексу навіть дещо підвищився, порівняно з показ­ником, який одержали через 14 днів (табл. 2).

Отже, як видно з результатів гігієнічних та пародонтальних індексів у пацієнтів, які викорис­товували два препарати, при огляді через 30 днів зберігалася позитивна динаміка індексів та стій­кіший клінічний ефект, порівняно з групою порі­вняння.

Висновок

З наведених вище даних можна дійти висно­вку, що застосування комбінації препаратів «Фурасол» та «Нуклеїнат» при лікуванні захво­рювань пародонта на тлі хронічних колітів є ефе­ктивніше застосування самого лише антисептика. Запропонована методика лікування катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту на тлі хронічних колітів не викликає побічних ефектів, проста та економічна й рекомендується для вико­ристання в практичній стоматології та клінічній фармакології.

Перспективи подальших досліджень. Дане дослідження дозволить підвищити клінічну ефек­тивність лікування захворювань пародонта на тлі хронічних колітів та отримати тривалу ремісію.

Література

  1. Данилевський Н.Ф. Заболевания пародонта / Н.Ф. Данилевський, А.В. Борисенко. - К.: Здоров’я, 2000. - С. 123-128.
  2. Горбачева Л.А. Общесоматические аспекты патогенеза и лечения генерализованного паро­донтита / Л.А. Горбачева, А.И. Кирсанов, Л.Ю. Орехова // Стоматология. - 2001. - Т. 80, № 1. - С. 26-34.
  3. Дмитриева Л.А. Пародонтит / Л.А. Дмитрие­ва. - М.: МЕДпресс-информ, 2007. - С. 70-79, 100-163.
  4. Подгаецкая О.Е. Этиология и патогенез хро­нического генерализованного пародонтита / О.Е. Подгаецкая, С.А. Шнайдер // Бук. мед. вісник. - 2007. - № 1. - С. 127-128.
  5. Самойленко А.В. Сучасні аспекти етіології, патогенезу та лікування різних клінічних варі­антів генералізованого пародонтиту: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. мед. на­ук: спец. 14.01.22 «Стоматологія» / А.В. Самойленко. - Одеса, 2003. - 34 с.

ВЛИЯНИЕ КОМБИНИРОВАННОГО ЛЕЧЕНИЯ ЗАБОЛЕВАНИИ ПАРОДОНТА НА ПОКАЗАТЕЛИ ГИГИЕНИЧЕСКИХ И ПАРОДОНТАЛЬНЫХ ИНДЕКСОВ У ПАЦИЕНТОВ С ХРОНИЧЕСКИМИ КОЛИТАМИ

Н.В. Манащук

Резюме. В статье приведены результаты комбинированного лечения заболеваний пародонта у пациентов с хроническими колитами. Показано, что использование комбинации антисептика и иммуномодулятора способству­ет позитивной динамике гигиенических и пародонтальных индексов.

Ключевые слова: хронические колиты, гигиенические и пародонтальные индексы, генерализованный паро­донтит, катаральный гингивит.

THE IMPACT OF COMBINED TREATMENT OF PERIODONTAL DISEASES ON THE PARAMETERS OF THE HYGIENIC AND PERIODONTAL INDICES IN PATIENTS WITH CHRONIC COLITES

N.V. Manashch.uk

Abstract. This paper presents the results of a combined treatment of periodontal diseases in patients with chronic colitis. It is shown that using a combination of an antiseptic and an immunomodulator promotes a positive dynamics of hygienic and periodontal indices.

Key words: chronic colitis, hygienic and periodontal indices, generalized periodontitis, catarrhal gingivitis.

I.Ya. Horbachevs’kyi State Medical University (Ternopil’)

Рецензент - проф. О.Б.Бєліков             

Buk. Med. Herald. - 2012. - Vol. 16, № 1 (61). - P. 49-51