КЛИНИЧЕСКАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРЕПАРАТА «КУПЛАТОН» В ТЕРАПИИ КИШЕЧНОЙ КОЛИКИ У ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА
В. М. Дудник, Ю. В. Выжга

ЖУРНАЛ СОВРЕМЕННАЯ ПЕДИАТРИЯ 2(74)/2016                                                                                                                                                                                  

                                                                                                                                                                                                                                                                  Дудник В.М., Вижга Ю.В.

Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, Україна

 

Метою дослідження було оцінити клінічну ефективність та безпечність застосування препарату «Куплатон» у комплексній терапії кишкових колік у дітей раннього віку.

Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням знаходилось 45 дітей раннього віку, що лікувалися у відділенні для дітей раннього віку Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні. Вік дітей становив 11,5 (4; 22) тижня. Під спостереженням знаходились 26 (57,8±3,9)% хлопчиків та 19 (42,2±3,9) % дівчаток.

Результати. Найчастіше кишкові коліки та регургітація спостерігались серед дітей другого місяця життя, після третього місяця їх частота поступово зменшувалась та майже зникала до 6 місяця, переважно серед хлопчиків. Встановлено, що на тлі використання Куплатону значно швидше купірувалися синдроми кишкової коліки та регургітації. За результатами опитування батьків, діти, що приймали Куплатон, ставали більш спокійними вже на 5-6 день лікування. Достовірно кращий ефект лікування метеоризму був також отриманий серед пацієнтів першої групи. На 14 день спостереження у більшості пацієнтів першої групи вдалось досягнути повної ліквідації клінічних проявів гастроінтестинальних розладів.

Заключення. Препарат «Куплатон» продемонстрував високу ефективність (84,0±2,3)% та швидке купірування синдрому кишкової коліки та регургітації (на 5-6 добу терапії) серед дітей раннього віку.

Ключові слова: функціональні розлади гастроінтестинальної системи, діти раннього віку, Куплатон

Вступ

Біль — найчастіша та найхарактерніша скарга пацієнтів із захворюваннями шлунково-кишково­го тракту. Через анатомо-фізіологічні особливості дитина до трирічного віку не спроможна локалізувати біль і зав­жди переживає його у вигляді важкої загальної реакції [1]. Діти раннього віку схильні представляти будь-які больові відчуття у тілі у вигляді «болю в животі» та майже завжди вказують на її локалізацію в ділянці пупка. Чим менший вік дитини, тим менше вона спроможна описати та локалі­зувати свій біль[2].

У практиці педіатра та сімейного лікаря досить часто можна зустріти особливий стан — функціональний абдо­мінальний біль, що відповідає симптомам «дитячих киш­кових колік» (від грецького ко1ікоs — той, що страждає від кишкового болю). За даними окремих досліджень, часто­та такого функціонального стану становить від 30% до 70% та є причиною понад 30% звернень до педіатра на першому році життя дитини [1, 3].

Після народження травна система дитини зазнає ряду трансформацій, обумовлених процесами формування регуляторних систем, нервово-м'язової відповіді, ферментоутворюючої функції, становленням моторики та біоценозу Незважаючи на те, що такі процеси відбувають­ся в організмі кожного, без винятку, малюка, в окремих випадках скарги і зміни поведінки викликають у батьків особливі переживання, що змушує їх звертатись за консультативною допомогою до лікарів. Це, відповідно, вима­гає підбору симптоматичних методів корекції стану дити­ни. Оскільки призначення медикаментозних засобів дітям раннього віку повинно бути виключно обґрунтованим, доцільним було введення поняття «малюкові кишкові коліки» до сучасної класифікації функціональних гастроінтестинальних розладів [2, 3].

Відповідно до Римських критеріїв ІІІ, під малюковими кишковими коліками (шифр МКХ — К59.0) розуміють функціональний гастроінтестинальний розлад у дитини до 4-місячного віку за наявності нижче перерахованих ознак: епізоди неспокою та плачу, що починаються та закінчуються без об'єктивної причини; тривалість епі­зодів 3 та більше годин на добу; повторні випадки — міні­мум тричі на тиждень впродовж мінімум 1 тижня; відсут­ність ознак прогресування процесу та органічних змін. Вважається, що причиною малюкових колік може стати незбалансований раціон матері, що годує грудьми: споживання гострих страв, прянощів, продуктів, що викли­кають бродіння. Крім того, дискутується питання щодо споживання матір'ю цільного коров'ячого молока [1,4].

Одна із найбільш вагомих причин малюкових колік — ферментативна незрілість травної системи дитини. Мають місце як транзиторний дефіцит синтезу травних ферментів, так і різні ферментопатії. Первинна лактазна недостатність — стан, що зустрічається досить рідко та призводить до важких проблем травлення, які супрово­джуються характерними клінічними ознаками — здуттям животика, рідким та частим стільцем, зригуваннями, від­ставанням у фізичному розвитку. Натомість функціональ­ний транзиторний дефіцит лактази зустрічається часто, особливо серед дітей з малим гестаційним віком, що зна­ходяться на штучному вигодовуванні. Діти, що знаходять­ся на виключно грудному вигодовуванні, можуть мати клінічні прояви транзиторної лактазної недостатності у випадку надмірного споживання матір'ю цільного моло­ка. Окремі дослідження вказують на дефіцит холецистокініну як ймовірну причину колік, що реалізується через дисфункцію жовчного міхура, зниження секреції панкреа­тичних ензимів та гіперзбудливість новонародженого [5].

Незалежно від переважання у кожному конкретному випадку етіологічного фактору, можна виділити два основні механізми їх розвитку — дискінетичні явища у кишечнику та надлишкове газоутворення. Порушення моторики шлунково-кишкового тракту у дітей раннього віку можуть виникати внаслідок порушень центральної, вегетативної та ендокринної регуляції, при цьому пери­стальтична хвиля охоплює не весь кишечник, а лише окремі його відділи. На окремих ділянках тонкої кишки може виникати інтенсивний спазм, що клінічно маніфе­стує больовим синдромом у вигляді коліки. Порушення травлення внаслідок транзиторної ферментативної недо­статності, становлення біоценозу, надлишкова бактеріаль­на колонізація, порушення режиму харчування матері та дитини призводять до надлишкового газоутворення.

Подразнення кишечника скупченням газів провокує больові відчуття. При цьому особливу роль відіграє інди­відуальний поріг чутливості кишечника до розтягнення, оскільки і надлишкове газоутворення, і здуття можуть посилювати спазм кишечника, тим самим формуючи порочне коло [2,4,5].

Теорій, які б пояснювали причини виникнення колік та синдрому регургітації у дітей раннього віку, існує багаато, однак жодна з них остаточно не з'ясована та не воло­діє достатнім рівнем наукової доказовості. Більшість авторів, як вітчизняних, так і закордонних, пов'язують появу вказаних розладів із порушенням моторної та евакуаторної функцій кишечника, що супроводжуються спастичними скороченнями гладенької мускулатури та надмірним газоутворенням на тлі морфофункціональ- ної незрілості травного каналу, дисфункції центральної регуляції, порушенням становлення мікробіоценозу. Значну роль у патогенезі процесу відводять характеру харчування та психоемоційному стану матері, порушен­ням техніки грудного вигодовування [6].

Лікування кишкової коліки у дітей раннього віку носить поетапний характер, максимально персоніфікова­не та спрямоване на нормалізацію функції нервової систе­ми та шлункового-кишкового тракту. Перевага надається режимним дієтичним та психотерапевтичним рекоменда­ціям матері. У випадку відсутності клінічного ефекту рекомендований перехід до фармакологічної корекції. Враховуючи сучасні уявлення про патогенез функ­ціонального стану, переважно призначаються препарати, здатні зменшити газоутворення та спазм кишечника. Основними засобами є препарати, що нормалізують пери­стальтику кишечника та прискорюють виведення газів, тобто вітрогонні — настої кропу, фенхеля, тимину та прокінетики; адсорбенти, що поглинають надлишковий газ; піногасники. Препарати на основі рослинної сировини можуть бути небезпечними в плані розвитку алергічних реакцій, а також системного ефекту компонентів, що входять до їх складу. За умови застосування таких засобів слід пам'ятати, що до їх складу може входити етанол, що вкрай небажано у ранньому віці [4, 6, 7].

Основною вимогою, що висувається до медикаментоз­них засобів, застосовуваних у ранньому віці, є поєднання доведеної ефективності та високого профілю безпеки. Тому першою лінією вибору залишаються препарати диметикону (Куплатон). Диметикон — поверхнево активна речовина, що володіє здатністю зменшувати поверхневий натяг на межі рідина-газ. Газ, що вивіль­няється при використанні піногасників, більш активно всмоктується у кишечнику чи евакуюється з його просві­ту. Використання такого препарату, як Куплатон, є не лише ефективним, але й цілком безпечним, оскільки він володіє абсолютною інертністю та виводиться у не зміне­ному вигляді, не беручи участі у процесах травлення та всмоктування. Високий профіль безпеки препарату дозволяє використовувати його у новонароджених без обмеження тривалості курсу терапії. Форма випуску Куплатону у вигляді крапель дозволяє обрати оптимальну форму прийому — з ложечки чи пляшечки для годування. Препарат рекомендовано давати до основного годування, хоча можливе призначення і у проміжках між годування­ми. Ефективність препарату може бути обмежена, якщо у ґенезі колік основна роль належить спазму, тоді до схеми терапії можливе додавання спазмолітиків, дозволених до використання у дітей раннього віку. Включення спазмолітинів до схеми терапії не передбачає відміни Куплатону, оскільки його застосування не створює додаткового фар­

макологічного навантаження, а ліквідація надлишкового газоутворення та здуття сприяє більш швидкому купіруанню спазму. Зазвичай курс лікування функціональних розладів травлення становить від кількох днів до 3-4 тиж­нів, залежно від клінічної складності кожного конкретно­го випадку [4, 7].

Метою дослідження було оцінити клінічну ефектив­ність та безпечність застосування препарату «Куплатон» у комплексній терапії кишкових колік у дітей раннього віку.

Матеріал і методи дослідження

Під спостереженням знаходилось 45 дітей раннього віку, що лікувалися у відділенні для дітей раннього віку Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні. Вік дітей становив 11,5 (4; 22) тижня. Під спостереженням знаходи­лись 26 (57,8±3,9)% хлопчиків та 19 (42,2±3,9) % дівчаток. Синдром регургітації у поєднанні з кишковими коліками спостерігали у 29 (64,4±3,4)% дітей, ізольовані кишкові коліки — у 16 (35,5±3,5)% пацієнтів. Пацієнти були розпо­ділені на дві групи:           до першої групи увійшли

25 (55,5±4,2)% дітей, які у комплексній терапії отримува­ли препарат «Куплатон»; другу групу склали 20 (44,5±3,4)% дітей, у яких застосовували лише дієтичні та режимні заходи. Дієтичні та режимні рекомендації полягали у правильному прикладенні дитини до грудей, годуванні за вимогою зі скороченням інтервалів між ними, забезпеченні фізіологічного положення немовляти після годування, правильному підборі харчової суміші за умови штучного вигодовування. В обох групах проводили бесіди з матерями та близькими родичами з приводу необхідності створення позитивного психологічного мікроклімату у родині. Усі пацієнти були рандомізовані за показниками віку, статі та ступеня виразності клінічних проявів стану.

Комплекс обстеження включав клініко-анамнестичний метод, що ґрунтувався на вербальній оцінці провід­них клінічних симптомів за добу (біль, зригування чи блювання, неспокій, пов'язаний із годуванням, тривалий плач, метеоризм та порушення сну), а також загальноклі- нічний метод із проведенням аналізів крові, сечі, копрограми. За медичними показаннями проводились дослі­дження мікробіоценозу кишечника (посів калу на ентеро- патогенну та умовно-патогенну бактеріальну флору), ультразвукове дослідження органів черевної порожнини та нирок, визначення ферментативної активності травної системи. Усім дітям першої групи Куплатон призначався перорально за 20 хвилин до початку годування в рекомен­дованих вікових дозуваннях (по 4 краплі перед кожним годуванням). Тривалість лікування визначалась індивіду­ально і становила не більше 14 днів. Ефективність терапії оцінювали за динамікою скарг та даних об'єктивного обстеження на 5, 10 та 14 день лікування.

Дані досліджень проаналізовано відповідно до реко­мендацій щодо статистичної обробки результатів медико- біологічних досліджень та з використанням комп'ютерної програми Statistiса 6.0. Для кожної групи показників виз­начали середнє арифметичне (М), середнє квадратичне відхилення (о), середню помилку (т). Достовірність різ­ниці між середніми значеннями оцінювали за таблицею критеріїв Стьюдента для непараметричних показників. Різницю вважали достовірною при р<0,05.

Результати дослідження та їх обговорення

У процесі аналізу анамнестичних даних були виявлені обтяжливі фактори у 39 (86,7±2,9)% обстежених дітей. Так, фактори ризику перинатальних уражень (гестози першої та другої половини вагітності, дисфункції плацен­ти, анте- та інтранатальна гіпоксія) спостерігались у 25 (55,5±3,2)% дітей, недоношеність — у 8 (17,8±1,8)%, штучне вигодовування — у 14 (31,1±2,6)%, комбінація фак­торів — у 11 (24,4±3,1)% пацієнтів. На момент первинного огляду на грудному вигодовуванні знаходилось 27 (60,0±2,4)% дітей, решта 18 (40,0±2,4)% були на штучному.

Таблиця

Динаміка кишкової коліки та регургітації серед обстежених дітей

Клінічні прояви, %

Період спостереження

до лікування

5 доба

10 доба

1 група

2 група

1 група

2 група

1 група

2 група

Кишкова коліка

92,0±2,1

95,0±1,9

56,0±2,3*

80,0±2,2

24,0±2,4*

45,0±3,2

Регургітація

84,0±2,2

80,0±2,3

40,0±2,2*

55,0±2,2

24,0±3,1

30,0±3,3

Неспокій

72,0±2,2

65,0±2,5

28,0±2,4*

50,0±2,3

8,0±3,4*

20,0±3,3

Метеоризм

76,0±2,1

75,0±2,2

32,0±2,3*

60,0±2,2

12,0±3,2*

35,0±3,2

Порушення сну

44,0±2,3

35,0±2,7

24,0±2,4

25,0±2,4

12,0±3,2

10,0±3,3

Примітка: *р<0,05 порівняно з показниками другої групи дітей.

Найчастіше кишкові коліки та регургітація спостеріга­лись серед дітей другого місяця життя (38,4±4,3)%, після третього місяця їх частота поступово зменшувалась та майже зникала до 6 місяця (9,2±1,4)%, переважно серед хлопчиків. Слід зазначити, що у наших спостереженнях виразність клінічних проявів серед хлопчиків теж вияви­лась важчою порівняно з дівчатками. Неспокій дітей через нетривалий час після годування спостерігався у 29 (64,4±4,2)% пацієнтів та проявлявся тривалим нев­пинним плачем, при цьому носіння на руках, викладання «шкіра до шкіри» не давало покращення. У 24 (53,3±3,2)% дітей епізоди неспокою виникали у вечірні години та три­вали до години (49,4±2,9)%. Метеоризм спостерігався у 34 (75,6±2,2)% обстежених дітей. Ще у 18 (40,0±2,4)% пацієнтів відмічали порушення сну, переважно у денний та вечірній часи. При проведенні лабораторно-інструмен­тальних досліджень змін, які б вказували на органічне походження клінічних проявів, не виявлено.

Клінічна ефективність застосування препарату «Куплатон» показана в таблиці.

Встановлено, що на тлі використання Куплатону знач­но швидше купірувалися синдроми кишкової коліки та регургітації. Серед пацієнтів першої групи середня три­валість абдомінального болю (колік) була 7,2 доби, що на 28% менше показника у дітей другої групи (9,8 доби). Крім того, серед дітей першої групи вдалось знизити частоту колік на 36% вже на 5 добу терапії. Серед дітей другої групи такий результат спостерігався лише на 10 добу терапії. Аналогічна ситуація спостерігалася і щодо частоти синдрому регургітації. Значно кращі показники були отримані на 5 добу лікування (на 44%) серед дітей першої групи, хоча до 10 доби спостереження показники виявились рівнозначними.

За результатами опитування батьків, діти, що прийма­ли Куплатон, ставали більш спокійними вже на 5-6 день лікування (на 44% частіше), а серед дітей другої групи неспокій зберігався впродовж усього часу спостереження у третини пацієнтів.

Достовірно кращий ефект лікування метеоризму був також отриманий серед пацієнтів першої групи. Майже повністю ліквідувати симптом вдалось у понад половини пацієнтів за 10 днів терапії, натомість у другій групі подіб­на тенденція не спостерігалась. Крім того, зменшення частоти кишкових колік та метеоризму сприяло нормалі­зації сну дітей. У першій групі сон відновлювався на 5 добу у 52% випадків, що було достовірно кращим результатом порівняно з дітьми другої групи — нормаліза­ція у 58% лише на 10 добу спостереження.

На 14 день спостереження у 21 (84,0±2,6)% пацієнтів першої групи вдалось досягнути повної ліквідації клініч­них проявів гастроінтестинальних розладів. Натомість серед пацієнтів другої групи подібний клінічний успіх спостерігався лише у 13 (65,0±2,4)% випадків.

На тлі терапії Куплатоном не було зареєстровано жод­ного випадку ускладнень чи побічної дії ліків. Препарат гарно переносився усіма пацієнтами.

Висновки

  1. Препарат «Куплатон» продемонстрував високу ефективність (84,0±2,3)% та швидке купірування синдро­му кишкової коліки та регургітації (на 5-6 добу терапії) серед дітей раннього віку.
  2. На фоні терапії препаратом Куплатоном можлива швидка ліквідація надмірного газоутворення (на 5 добу), а відповідно, і нормалізація психоемоційного стану як немовляти, так і батьків.
  3. Куплатон є безпечним препаратом, що відповідає вимогам до лікарських засобів першого вибору у педіа­тричній практиці.

 

ЛІТЕРАТУРА

  1. Абатуров А. Е. Синдром избыточного газообразования у детей / Абатуров А.Е., Агафонова Е.А., Русакова Е.А. // Здоровье ребенка. — 2012. — № 6 (41). — С. 149—153.
  2. Белоусов Ю. В. Функциональные заболевания пищеварительной системы у детей / Белоусов Ю.В., Белоусова О.Ю. — Харьков, 2005. — 256 с.
  3. Майданник В. Г Римські критерії III (2006) діагностики функціональних гастроінтестінальних розладів у дітей / В.Г Майданник // ПАГ — 2007. — № 3. — С. 5—13.
  4. Ткач С. М. Применение симетикона в гастроэнтерологической практике, основанное на данных доказательной медицины /С.М. Ткач // Здоровье Украины. — 2011. — № 4(257). — С. 54—56.
  5. Hyman P E. Childhood functional gastrointestinal disorders: neonate/ toddler / Hyman PE., Milla PJ., Bennig M.A. [et al.] // Am. J. Gastroente­rol. 2006. — Vol. 130 (5). — P 1519—1526.
  6. Kamer В. Intestinal colic in infants in the first three months of life — based on own observations / Kamer В, Doka Е, Pasowska R. // Gastroenterol. Pol. — 2010. — Vol. 17(5). — P 351—354.
  7. Yalcin S. Why are they having infant colic? A nested case control study / Yalcin S.S., Orun E., Mutlu B. [et al.] // Paediatr. Perinat. Epidemiol. — 2010. — Vol. 24(6). — P 584—596.