ЭФФЕКТИВНОСТЬ И БЕЗОПАСНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ ПРЕПАРАТА НООФЕН® У ДЕТЕЙ С ВЕГЕТАТИВНЫМИ ДИСФУНКЦИЯМИ С НАРУШЕНИЕМ АДАПТАЦИОННЫХ ВОЗМОЖНОСТЕЙ И СНИЖЕННЫМИ КОГНИТИВНЫМИ ФУНКЦИЯМИ
Ю.В. Марушко, Т.В. Гищак,
С.С. Бондарчук-Хоменко

Журнал СЕМЕЙНАЯ МЕДИЦИНА №3 (77)/2018

 

 

Ю.В. Марушко, Т.В. Гищак, С.С. Бондарчук-Хоменко

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

 

Мета дослідження: визначення ефективності та безпеч­ності препарату Ноофен® у дітей із вегетативними дисфункціями з порушенням адаптаційних можливостей та зниже­ними когнітивними функціями.

Матеріали та методи. Обстежено 55 дітей, яким призна­чалася комплексна терапія, додатково 30 дітей основної групи застосовували Ноофен® протягом 1 міс.

Результати. На фоні Ноофену спостерігалася краща ди­наміка скарг та показників тестів САН і СОН порівняно з групою, що отримувала стандартну терапію. Артеріальний тиск нормалізувався у 30% дітей основної групи і 12% дітей групи порівняння. На фоні терапії Ноофеном збільшилась варіабельність серцевого ритму, підвищилися показники RMSSD, PNN50 та індекс централізації, зменшилася за­гальна потужність спектру і VLF.

Реактивна тривожність зменшилась на 28,5% в основній групі і на 15,9% у групі порівняння, особистісна - на 25,3% в основній і на 14,8% у групі порівняння. В основній групі відбувалася краща динаміка показників (р<0,001) короткоасної пам’яті на числа, ніж у групі порівняння (р >0,05). Концентрація уваги в основній групі збільшилася в 1,57 разу, об’єм уваги - в 1,69 разу, стійкість уваги - у 3,5 разу. На тлі лікування в основній групі якість життя покращилась на 15,4%, у групі порівняння вона мала тенденцію до покращення. Заключення. Застосування Ноофену в комплексі з неме­дикаментозною терапією і полівітамінними препаратами сприяє покращенню результатів лікування дітей з вегета­тивною дисфункцією, зумовлюючи покращення загально­го стану і якості життя, нормалізації артеріального тиску, ліквідації астено-невротичних проявів, зменшення три­вожності і нормалізації нічного сну, а також покращення короткочасної зорової пам’яті, об’єму, стійкості і концен­трації уваги.

 

Ключові слова: вегетативна дисфункція, Ноофен®, діти

 

Вегетативна дисфункція (ВД) у дітей та підлітків є однією з актуальних проблем педіатрії. Це пов’язано з 'її значною поширеністю (від 20% до 80% серед дітей шкільного віку), складністю діагностики, високим ризиком трансформації у хронічні захворювання різних органів і систем [9].

В.Г. Майданником та співавторами була розроблена і за­тверджена на 10-у з’їзді педіатрів України класифікація веге­тативних дисфункцій у дітей. У класифікації було:

виділено 4 групи клініко-патогенетичних форм вегета­тивних дисфункцій:

  • нейроциркуляторна дисфункція,
  • вегето-судинна дисфункція,
  • вегето-вісцеральна дисфункція,
  • пароксизмальна вегетативна недостатність;
  • зазначений рівень ураження - надсегментарний та сег­ментарний;
  • представлена характеристика вегетативного гомеостазу:
  • вихідний вегетативний тонус (амфотонія, вагото- нія, симпатикотонія),
  • вегетативна реактивність (нормальна, гіперсимпатикотонічна, асимпатикотонічна, астеносимпатикотонічна, гіпердіастолічна),
  • вегетативне забезпечення (нормальне, недостатнє, надмірне).

Вегетативна дисфункція маніфестується змінами вегета­тивної реактивності та вегетативного забезпечення діяльності, що в свою чергу викликає порушення обміну речовин (гіпер- холестеринемію, диспротеїнемію, гіпер- і гіпоглікемію), сис­теми згортання крові та фібринолізу. У результаті вегетатив­ної дисфункції порушується іннервація внутрішніх органів, що зумовлює появу дисфункцій травного тракту, порушень серцевого ритму і провідності, судинних дистоній та ін.

Доведено, що у разі пошкодження та подразнення структур вегетативної нервової системи в різних органах виникають сте­реотипні морфологічні зміни (спазм судин, дистрофія), пов’язані з виділенням медіаторів (норадреналін, адреналін, серотонін), гор­монів кори надниркових залоз, біологічно активних речовин. Ці гу­моральні зміни у свою чергу посилюють вегетативний дисбаланс.

Наявність вегетативної дисфункції впливає на перебіг ба­гатьох захворювань у дітей, призводячи до погіршення про­гнозу. Крім того, вегетативна дисфункція і сама собою здатна погіршувати якість життя.

Вегетативна дисфункція у дітей зазвичай проявляється астенізацією та порушенням адаптаційних можливостей [8], негативно впливає на успішність навчання, супроводжується когнітивними порушеннями і тривожними розладами. Широ­кий спектр функціональних змін в організмі, які виникають у разі вегетативної дисфункції, потребують комплексного ліку­вання і застосування препаратів, що здатні вплинути як на ве­гетативну регуляцію безпосередньо, так і на патологічні зміни в організмі, які виникають при вегетативному дисбалансі.

За даними багатьох досліджень, проведених у дітей і до­рослих, одним із ефективних препаратів для корекції астеніч­них і вегетативних порушень є Ноофен® [2, 3, 5].

Ноофен® - ноотропний препарат комплексної дії, похід­ний ГАМК і фенілетиламіну.

Препарат стимулює повільні гальмівні ГАМКβ-рецептори нейронів кори головного мозку, гіпоталамусу і лімбікоретикулярного комплексу, посилюючи процеси гальмування [14]. Ноофен® зменшує психоемоційне напруження, страх, емо­ційну лабільність, дратівливість, покращує сон; розширює і посилює дію снотворних, наркотичних, нейролептичних та протисудомних засобів. На відміну від транквилізаторів, Ноофен® не викликає загальмованості, сонливості, слабкос­ті, зниження уваги та пам’яті. Препарат подовжує латентний період і скорочує тривалість і вираженість ністагму, володіє протиепілептичними властивостями.

Домінуючою дією Ноофену є антигіпоксична та антиам- нестична. Ноофен® стимулює процеси навчання, покращує пам’ять, підвищує фізичну та розумову діяльність. Встанов­лено, що у разі застосування Ноофену при черепно-мозковій травмі збільшується кількість мітохондрій у клітинах пери- фокальних тканин і поліпшуються біоенергетичні процеси в головному мозку [18].

Бета-феніламін, що входить до складу Ноофену, сприяє ви­вільненню і гальмуванню зворотного захоплення дофаміну, що визначає антиастенічну дію препарату [2]. Крім помітного змен­шення проявів астенії констатують покращення самопочуття, підвищення інтересу і ініціативності, мотивації до активної ді­яльності без збудження. Ноофен® чинить вегетостабілізуючу дію, зменшуючи вазовегетативні симптоми, включаючи головний біль, відчуття тяжкості в голові, порушення сну, дратівливість, емоційну лабільність, підвищує розумову працездатність [18].

Застосування Ноофену в комплексному лікуванні дітей із психо-вегетивним синдромом, що виникає у відповідь на психогенний стрес, показало гарну ефективність і переноси- мість препарату [10, 11] та зменшення симпатичного впливу на діяльність серцево-судинної системи [10]. Ноофен® за на­явності порушень діяльності серця і шлунка нормалізує про­цеси засвоєння ліпідів.

У літературі зазначається, що Ноофен® є препаратом вибору при лікуванні тривожних розладів межового рівня у дітей [2] і осіб молодого віку [1]. Відзначено високу ефек­тивність і безпеку Ноофену для лікування даної категорії пацієнтів, помітне зниження когнітивного, соматизованого і поведінкового рівня тривоги.

Ноофен® потенціює дію антигіпертензивних препаратів і сприяє нормалізації частотних показників варіабельності сер­цевого ритму у дорослих пацієнтів з нейроциркуляторної дис­тонією за гіпертензивним типом і артеріальною гіпертензією [4].

Раніше нами було досліджено ефективність Ноофену при ко­рекції астенічних проявів у дітей з артеріальною гіпертензією [6, 7].

У даному дослідженні було поставлено за мету комплек­сно оцінити вплив препарату Ноофен® як на вегетативні по­казники у дітей з ВД, так і на вираженість астенічних проявів, когнітивні показники і якість життя в цілому.

Мета дослідження: визначення ефективності та безпеч­ності препарату Ноофен® у дітей із вегетативною дисфункці­єю з порушенням адаптаційних можливостей та зниженими когнітивними функціями.

 

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

 

У дослідженні взяли участь 55 дітей віком від 8 до 14 ро­ків з вегетативною дисфункцією, яких було розподілено на дві лікувальні групи:

  • до основної лікувальної групи увійшли 30 дітей (11 хлопчиків і 19 дівчаток), які у складі комплексного лікування отримували Ноофен® (Олайнфарм, Латвія) по 0,25 г 3 рази на день потягом 1 міс;
  • до групи порівняння увійшли 25 дітей (9 хлопчиків і 16 дівчаток), які отримували таку саму терапію, як і діти осно­вної групи, але без додавання Ноофену.

До комплексної терапії в обох лікувальних групах входи­ло немедикаментозне лікування, що включало:

  • звичайну фізичну активність протягом 40 хв 3-5 разів на тиждень;
  • дієтичні рекомендації, направлені на нормалізацію ваги маси тіла;
  • сон не менше 8 год на добу;
  • масаж шиї і голови;
  • фізіотерапевтичні заходи седативної направленості.

Усім дітям було призначено перорально полівітамінний комплекс (вітаміни В1, В2, В6, В12, С, А) у віковій дозі 1 раз на добу протягом місяця.

Вегетативну дисфункцію діагностували під час комплек­сного обстеження із застосуванням опитувальника А.М. Вейна.

У дослідження включали дітей, у яких за результатами добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ) визна­чалася гіпертензія або гіпотензія «білого халату». При цьому індекс часу гіпертензії (гіпотензії) був у межах 11-25%.

У дослідження не включали пацієнтів із порушеннями рит­му і провідності; хворих із гострими респіраторними захворю­ваннями і хронічними захворюваннями в стадії загострення.

Усім дітям проведено:

  • загально-клінічне обстеження (збір анамнезу, об’єктивне дослідження; загальні аналізи крові, сечі, калу, ЕКГ);
  • добовий моніторинг артеріального тиску;
  • оцінка варіабельності ритму серця (ВРС) за даними Холтер-ЕКГ;
  • опитування за тестом самооцінки функціонального ста­ну (САН за методикою В.А. Доскіна та співавторів, 1973) і суб’єктивної оцінки якості нічного сну (СОН - за методикою А.М. Вейна, Я.І. Левіна, 1998);
  • оцінка інтенсивності головного болю за шкалою ВАШ;
  • оцінка тривожності за тестом Спілбергера і шкалою Гамільтона;
  • оцінка уваги за коректурною пробою Бурдона;
  • оцінка короткочасної зорової пам’яті за методикою «пам’ять на числа»;
  • оцінка якості життя за опитувальником Peds QL4.0.

Дослідження проводили на початку і в кінці місячного терміну лікування.

 

Скарги оцінювали за бальною системою:

  • 0 балів - відсутність скарг;
  • 1 бал - рідкі або/і незначно виражені симптоми;
  • 2 бали - помірно часті скарги і/або помірно вираженої інтенсивності;
  • 3 бали - часті і/або інтенсивні прояви.

Вираженість головного болю оцінювали за візуально-ана­логовою шкалою (ВАШ). Результати трактувались наступним чином: 0 см - болю немає, до 3 - слабкий біль, 4-6 см - помір­ний біль, більше 6 см - сильний біль, 10 см - дуже сильний біль.

Для оцінювання структури і вираженості тривожних розладів використовували психометричну шкалу тривоги Гамільтона. Кожен із 14 пунктів шкали оцінювали від 0 до 4 балів. Сумарна кількість балів менше 17 вказувала на відсут­ність тривоги, 18-24 бали - про середній ступінь виразності тривожних розладів, 25 балів і вище - про високу тривогу.

Для визначення реактивної і особистісної тривожності застосовували шкалу самооцінки рівня тривожності Спілбергера-Ханіна. Оцінювали відповіді пацієнтів за 40 пунктами, перші 20 з яких характеризували реактивну тривожність, інші 20 - особистісну. Інтерпретацію результатів проводили на­ступним чином: до 30 балів - низька тривожність; 31-45 балів помірна тривожність; 46 і більше балів - висока тривожність.

Добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ) проводи­ли за допомогою апарата «ABM-04» («Meditech», Угорщина).

Добовий моніторинг ЕКГ здійснювали протягом 24 год у стаціонарі за стандартною методикою з використанням кар­діомонітору Lifecard CF (Великобританія) і аналізом отрима­них даних за допомогою комп’ютерної системи World Holter. Оцінку ВРС проведено в режимах статистично-часового (time-domain) і частотно-спектрального (frequence-domain) аналізів відповідно до міжнародних стандартів вимірювання.

При інтерпретації результатів відображенням збільшення вегетативного впливу на синусів вузол вважалося збільшення всіх показників ВРС. При цьому значення LF (низькочастот­ний показник спектрального аналізу) розцінювали як показ­ник симпатичних, а NN50 (показник часового аналізу ВРС, що відображає різницю інтервалів RR) і HF (високочастотний по­казник спектрального аналізу ВРС) - парасимпатичних впливів на серцево-судинну систему. Крім того, враховували від­ношення LF/HF як показник вагосимпатичного балансу. Роль симпатичних впливів при цьому проявляється збільшенням показника LF, а парасимпатичних - HF-компоненту.

Під час оцінювання результатів комп’ютерного варіанту коректурної проби Бурдона визначалися: об’єм уваги (за ко­ефіцієнтом продуктивності), концентрація уваги (за коефіці­єнтом правильності), стійкість уваги. Для розрахунку коефі­цієнтів використовувалися наступні параметри:

  • кількість переглянутих букв - S;
  • кількість правильно вибраних букв - С;
  • кількість неправильно вибраних букв - W;
  • кількість помилково пропущених букв - О.

 

За цими даними програмою розраховувались інтегральні показники, що характеризують увагу пацієнта:

 

  • коефіцієнт правильності - В = (С - W)/(C + О). Чим вищий В, тим вища концентрація уваги;
  • коефіцієнт продуктивності - Е = S х В. Чим вищий Е, тим вищий об’єм уваги.
  • коефіцієнт стійкості уваги - L - стандартне відхилен­ня коефіцієнта продуктивності на кожній хвилині. Чим вище коефіцієнт, тим більш розсіяна увага.

Згідно з методикою «Пам’ять на числа» пацієнтам демон­стрували протягом 20 с таблицю із дванадцятьма двозначними числами, які треба було запам’ятати і після того як таблиця при­биралася - записати на бланку. Оцінку короткочасної зорової пам’яті проводили за кількістю правильно відтворюваних чисел. При цьому 1-2 правильних відповідей відповідало 1 балу (дуже поганий результат); 3-4 правильних відповідей відповідало 2 балам (поганий результат); 5-6 правильних відповідей відпові­дало 3 балам (задовільний результат); 7-9 правильних відпові­дей відповідало 4 балам (гарний результат); 10-12 правильних відповідей відповідало 5 балам (дуже гарний результат).

Якість життя у динаміці лікування оцінювали за анкетою PedsQL (версія 4.0) [17]. Вона розподілена на блоки за віковими групами і включає 23 питання, які оцінюються за 100-бальною шкалою - чим вища оцінка, тим краща якість життя [12, 13, 15, 16].

Статистичне оброблення результатів дослідження про­водили на персональному комп’ютері із комплексом про­грамного забезпечення для статистичного оброблення даних згідно з принципами математичної статистики.

 

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

 

На початку лікування всі діти пред’являли скарги вегета­тивного та астенічного характеру: підвищена втомлюваність, періодичний головний біль, запаморочення, підвищена втом­люваність, метеозалежність, потемніння в очах, біль в ділянці серця, серцебиття.

У процесі лікування в основній групі спостерігали кращу динаміку клінічних показників на відміну від дітей групи по­рівняння.

Як видно з даних табл. 1, у процесі лікування у більшості дітей основної групи відзначали позитивну динаміку клініч­них симптомів і скарг. Найбільш виражено зменшилися дра­тівливість і метеозалежність (р<0,001).

Частота головного болю зменшилася в 1,54 разу (р<0,01), інтенсивність головного болю - в 1,77 разу (р<0,01), кардіалгії - в 1,71 разу (р<0,05), серцебиття - у 3,12 разу (р<0,01), втомлюваність - в 1,99 разу (р<0,01). Спостерігалась також позитивна динаміка з боку вестибулярних порушень, що зна­йшло своє відображення у статистично достовірній різниці бальної оцінки цих скарг між даними на початку і в кінці мі­сячного терміну лікування.

Діти групи порівняння характеризувалися менш виразною позитивною динамікою скарг. На тлі базисної терапії достовірно, проте в меншому ступені, зменшилися частота і інтенсивність го­ловного болю, втомлюваність і метеозалежність (р<0,05).

У процесі лікування відбувалося покращення самооцінки функціонального стану дітей із вегетативною дисфункцією. Причому більш значущі зміни показників тесту САН було виявлено у пацієнтів основної групи (табл. 2).

На початку лікування інсомнію діагностовано у 3 (10%) з дітей основної групи і у 4 (16%) з 25 дітей групи порівняння.

 

 

Ще у 12 (40%) з 30 дітей основної групи і у 13 (52%) з 25 дітей групи порівняння було виявлено межовий з інсомнією стан.

 

Діти з порушенням нічного сну характеризувалися:

  • тривалим засинанням (16,7% дітей основної групи і 20% дітей групи порівняння);
  • тривожними сновидіннями (30% дітей основної групи і 32% дітей групи порівняння);
  • короткою тривалістю сну (13,3% дітей основної групи і 4% дітей групи порівняння);
  • частими нічними пробудженнями (13,3% дітей основної групи і 16% дітей групи порівняння);
  • поганою якістю вранішнього пробудження (30% дітей основної групи і 16% дітей групи порівняння).

 

У процесі лікування у дітей основної групи покращення сну відбувалося переважно за рахунок більш швидкого заси­нання, зменшення частоти нічних пробуджень і тривожних сновидінь. У групі порівняння спостерігали тільки тенденції до покращення деяких характеристик сну.

За результатами вимірювання артеріального тиску і до­бового моніторингу АТ гіпертензивний тип вегетативної дисфункції було виявлено у 13 (43,3%) з 30 дітей основної групи і у 9 (36%) з 25 дітей групи порівняння. Гіпотензив­ний тип вегетативної дисфункції було виявлено у 7 (23,3%) з 30 дітей основної групи і і 6 (24%) з 25 дітей групи порів­няння. В інших дітей за результатами ДМАТ діагностовано нестабільний АТ.

У результаті лікування (табл. 3) за показниками ДМАТ відбувалися позитивні зміни АТ в обох групах, проте більш вираженими вони були в основній групі. Так, в основній гру­пі середньодобові значення АТ суттєвим чином не змінилися, проте зменшилися коливання АТ протягом доби, що найшло відображення у зменшенні індексу часу гіпертензії САТ з 14,9±1,2% до 10,8±1,5% (р<0,05), і індексу часу гіпотензії ДАТ з 25,3±3,0% до 18,2±1,7% (р<0,05). Разом із цим покра­щилося нічне зниження АТ. Водночас добовий індекс САТ збільшився з 7,4±0,9% до 11,0±1,1% (р<0,05).

Важливими стали наступні зміни: 9 (30%) з 30 дітей осно­вної групи перейшли в категорію дітей з нормальним АТ за результатами ДМАТ (індекс часу гіпертензії/гіпотензії в межах 10%). У групі порівняння таких дітей було 3 (12%) з 25. У групі порівняння достовірних змін зазначених вище по­казників не відбувалося.

 

Під час оцінювання даних варіабельності серцевого рит­му у дітей основної групи та групи порівняння було виявле­но позитивну динаміку показників часового і спектрального аналізу серцевого ритму переважно у дітей основної групи. Ці дані підтверджують те, що Ноофен®, вливаючи на нейро- генну регуляцію АТ, здатний покращувати як загальний стан пацієнтів, так і активність надсегментарних структур регуля­ції серцевого ритму і АТ (табл. 4).

За даними табл. 4, на тлі терапії Ноофеном збільшилась варіабельність серцевого ритму (р<0,05) і відносний вплив парасимпатичної нервової системи на регуляцію серцевого ритму, на що вказує підвищення показників RMSSD і PNN50 (р<0,05). За рахунок впливу Ноофену на центральні механіз­ми регуляції у динаміці лікування спостерігалося зменшення загальної потужності спектра і VLF (р<0,05), а також збіль­шився індекс централізації (ІС).

Отже, на фоні терапії Ноофеном покращувався баланс симпатичної і парасимпатичної ланок ВНС, що свідчить про вегетостабілізувальну дію Ноофену.

За результатами тесту Спілбергера-Ханіна на початку лі­кування у 13 (43,3%) з 30 дітей основної групи та у 11 (44,0%) з 25 дітей групи порівняння спостерігався високий рівень як реактивної, так і особистісної тривожності. Ще у 9 (30%) з 30 дітей основної групи і 7 (28%) з 25 дітей групи порівняння було відзначено помірний рівень тривожних розладів.

За час лікування кількість дітей з високим рівнем тривожнос­ті в основній групі значно зменшилася, у групі порівняння - змі­нилася незначним чином. Зокрема, в основній групі високий рівень реактивної тривожності зберігався тільки у 6,7% дітей, особистісної тривожності - у 10% дітей. У групі порівняння на кінець місячного застосування полівітамінних препаратів ви­сокий рівень тривожності (як реактивної, так і особистісної) зафіксовано у 28% дітей. Відповідним чином змінилися і се­редні бали, що характеризують ці показники (мал. 1).

Як видно з даних мал. 1, в основній групі рівень реактив­ної тривожності зменшився на 28,5%, особистісної - на 25,3%. У групі порівняння позитивна динаміка була практично у два рази меншою (реактивна тривожність зменшилася на 15,9%, особистісна - на 14,8%).

Тяжкість тривожних розладів за шкалою Гамільтона у дітей обох груп на початку лікування відповідала середньому ступеню. У процесі лікування окремі показники шкали Гамільтона у дітей групи порівняння мали достовірні зміни (р<0,05), але сумарна кількість балів у цій групі зменшилась лише на 13,8%. В основній групі спостерігалась значно краща позитивна динаміка показників шкали Гамільтона. Як видно з даних табл. 5, сумарна кількість балів за шкалою тривож­ності у процесі лікування у дітей основної групи зменшилась з 18,77±2,13 бала до 10,45±1,93 бала, тобто відбулося змен­шення рівня тривожності на 44,3%.

Найбільший внесок у зниження рівня тривожності в осно­вній групі внесло покращення нічного сну, зменшення кардіоваскулярних проявів і нормалізація поведінки під час бесіди (р<0,001). Крім того, значущі статистичні розбіжності у дина­міці лікування спостерігались з боку м’язових, респіраторних  і нейровегетативних симптомів, а також відносно зменшення напруження, страху і депресивних розладів (р<0,01).

Когнітивні функції оцінювали у дітей обох груп за ре­зультатами коректурної проби Бурдона (комп’ютерний варі­ант) і методики «пам’ять на числа».

Результати перевірки короткочасної пам’яті на числа представлено на мал. 2.

Результати дослідження підтверджують значне покра­щення короткочасної пам’яті у дітей із вегетативною дис­функцією під час місячного курсу комплексного лікування із включення препарату Ноофен®.

Результати коректурної проби Бурдона, проведеної в ди­наміці лікування, довели, що Ноофен® може значно покра­щувати увагу дітей із вегетативною дисфункцією. Як видно з даних табл. 6, включення Ноофену у стандартну терапію зу­мовило достовірне збільшення об’єму, концентрації і стійкос­ті уваги. Водночас у групі порівняння спостерігалися тільки позитивні тенденції до покращення показників тесту.

Як видно з даних табл. 6, концентрація уваги в основній групі збільшилася в 1,57 разу, об’єм уваги - в 1,69 разу, стій­кість уваги - у 3,5 разу. У групі порівняння спостерігалося менш виражене покращення результатів.

Оцінювання якості життя, проведене під час госпіталіза­ції, засвідчило, що вихідні показники якості життя були зни­жені переважно за рахунок емоційного функціонування та навчальної активності у школі (табл. 7). Загальний показник якості життя на початку лікування в основній групі становив 62,18±2,70 бала, у групі порівняння - 62,46±3,04 бала.

На фоні комплексного лікування в основній групі про­тягом місяця значно збільшився показник емоційного функціонування (р<0,001), що поряд із покращенням фі­зичного і рольового функціонування сприяло покращенню якості життя на 15,4%.

У групі порівняння також спостерігалося збільшення фі­зичного, емоційного і рольового функціонування (р<0,05), проте загальний показник якості життя мав лише тенденцію до покращення (табл. 7).

Побічних ефектів при застосуванні Ноофену не виявле­но. Усі пацієнти відзначили добру переносимість препарату.

 

ВИСНОВКИ

 

Застосування Ноофену в комплексі з немедикаментозною терапією і полівітамінними препаратами сприяє покращенню результатів лікування дітей з вегетативною дисфункцією, зу­мовлюючи покращення загального стану і якості життя, показ­ників артеріального тиску, ліквідації астено-невротичних про­явів, зменшення тривожності і нормалізації нічного сну.

Ноофен® у комплексній терапії дітей з ВСД сприяє по­кращенню короткочасної зорової пам’яті, об’єму, стійкості і концентрації уваги.

На тлі терапії Ноофеном покращувалися показники варіабельності серцевого ритму, нормалізувався баланс симпатичної і парасимпатичної ланок вегетативної нерво­вої системи.

Эффективность и безопасность применения препарата Ноофен у детей при вегетативной дисфункции с нарушением адаптационных возможностей и сниженными когнитивными функциями

Ю.В. Марушко, Т.В. Гищак, С.С. Бондарчук-Хоменко

Цель исследования: определение эффективности и безопасности препара­та Ноофен® у детей при вегетативной дисфункции с нарушением адаптаци­онных возможностей и сниженными когнитивными функциями. Материалы и методы. Обследованы 55 детей, которым назначали комплексную терапию, в дополнение к которой 30 детей основной группы применяли Ноофен® в течении 1 мес.

Результаты. На фоне Ноофена наблюдалась лучшая динамика жа­лоб и показателей тестов САН и СОН по сравнению с группой, полу­чавшей стандартную терапию. Артериальное давление нормализова­лось у 30% детей основной группы и 12% детей группы сравнения. На фоне терапии Ноофеном увеличилась вариабельность сердечного ритма, повысились показатели RMSSD, РКЫ50 и индекс централиза­ции, уменьшилась общая мощность спектра и VLF.

Реактивная тревожность снизилась на 28,5% в основной группе и на 15,9% в группе сравнения, личностная - на 25,3% в основной и на 14,8% в группе сравнения. В основной группе зафиксирована дина­мика показателей (р<0,001) кратковременной памяти на числа луч­ше, чем в группе сравнения (р>0,05). Концентрация внимания в ос­новной группе увеличилась в 1,57 раза, объем внимания - в 1,69 раза, устойчивость внимания - в 3,5 раза.

На фоне лечения в основной группе качество жизни улучшилось на 15,4%, в группе сравнения наблюдалась тенденция к улучшению. Заключение. Применение Ноофена в комплексе с немедикаментоз­ной терапией и поливитаминными препаратами способствует улуч­шению результатов лечения детей с вегетативной дисфункцией, способствуя улучшению общего состояния и качества жизни, норма­лизации артериального давления, ликвидации астено-невротических проявлений, уменьшению тревожности и нормализации ночного сна, а также к улучшению кратковременной зрительной памяти, объема, устойчивости и концентрации внимания.

Ключевые слова: вегетативная дисфункция, Ноофен®, дети.

Effectiveness and safety of Noofen® in children with autonomic dysfunction with a lack of adaptive capacity and reduced cognitive function

Yu.V.Marushko, T.V. Hyshchak, S.S. Bondarchuk-Khomenko

The objective: To determine the efficacy and safety of the Noofen® in children with autonomic dysfunction with an impairment of adaptive capacity and reduced cognitive function.

Materials and methods. 55 children were examined. All children were given a comprehensive therapy, in addition to which 30 children of the main group used Noofen for 1 month.

Results. Against the background of Noofen®, there was a better picture of complaints and indicators of FAM and Sleep tests compared to the standard therapy group. BP was normalized in 30% of the children in the main group and 12% of the children in the comparison group. On the background of therapy with Noofen® increased heart rate variability, RMSSD, PNN50 and centralization index increased, total spectrum and VLF decreased.

The reactive anxiety decreased by 28,5% in the main group and by 15,9% in the comparison group, personal - by 25,3% in the basic group and by 14,8% in the comparison group. In the main group there was a better dynamics of indicators (p<0,001) of short-term memory for numbers than in the comparison group (p>0,05). The concentration of attention in the main group increased in 1,57 times, the volume of attention - in 1,69 times, the stability of attention - in 3,5 times.

On the background of treatment in the main group, the quality of life improved by 15,4%, in the comparison group there was a slight improvement.

Conclusions. The use of Noofen® in combination with non-drug therapy and multivitamin preparations improves the treatment results of children with autonomic dysfunction, leading to an improvement in the general condition and quality of life, normalization of blood pressure, elimination of asteno-neurotic manifestations, reduction of anxiety and normalization of night sleep, and also improvement of short-term visual memory, volume, stability and concentration of attention.

Key words: autonomic dysfunction, Noofen®, children.

Сведения об авторах

Марушко Юрий Владимирович - Кафедра педиатрии послядипломного образования НМУ имени А.А.Богомольца, 01601, г. Киев, бул. Т. Г. Шевченко, 13

Гищак Татьяна Витальевна - кафедра педиатрии послядипломного образования НМУ имени А.А.Богомольца, 01601, г. Киев, бул. Т. Г. Шевченко, 13; тел.: (067) 501-67-48

Бондарчук-Хоменко София Сергеевна - Детская клиническая больница №5, 02000, г. Киев, пр. Вернадского, 53; тел.: (093) 052-23-55

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

  1. Бабюк И.А. Коррекция расстройств по­граничного уровня в общетерапевтичес­кой практике /И.А. Бабюк, О.Е. Шульц, Л.А. Васякина [и др.] //Медична психоло­гія. - 2011. - № 4. - С. 28-31.
  2. Возняк А.В. Ефективність препарату «Ноофен®» у комплексному лікуванні ве­гетативної дисфункції у дітей / А.В. Воз- няк //Современная педиатрия. - 2013.№ 6 (54). - С. 81-87.
  3. Коваленко О.Є. Клінічна оцінка опти мізації лікування вегетативних порушень у студентів з використанням препарату «ноофен» / О.Є. Коваленко, Л.П. Рощина //Український вісник психоневрології. - 2012. - Т. 20, вип. 2 (71). - С. 97-101.
  4. Кузьмінова Н.В. Діагностика та меди­каментозна корекція вегетативних роз­ладів у жінок з артеріальною гіпертензією в пері- і постменопаузальні періоди / Н.В. Кузьмінова // Здоровье женщины. - - № 2. - С. 129-136.
  5. Майданник В.Г. Нові підходи до ліку­вання вегето-судинної дисфункції з гіпер­тензією /В.Г. Майданник, І.О. Мітюряєва, Г.В. Гнилоскуренко, Е.С. Суходольська // Буковинський медичний вісник. - 2016.Т. 20, № 1 (77). - С. 72-78.
  6. Марушко Ю.В. Ефективність засто­сування препарату ноофен у дітей із стабільною первинною артеріальною гі­пертензією / Ю.В. Марушко, Т.В. Гищак // Современная педиатрия. - 2016. - № 8 (80). - С. 94-102.
  7. Марушко Ю.В. Корекція астенонев- ротичних проявів у дітей з первинною артеріальною гіпертензією на фоні при­йому препарату ноофен / Ю.В. Марушко, Т.В. Гищак // Здоров'я дитини. - 2016.№ 3 (71). - С. 33-39.
  8. Марушко Ю.В. Системні механізми адаптації. Стрес у дітей // Марушко Ю.В., Гищак Т.В. - К., 2014. - 140 с.
  9. Мітюряєва І.О. Вплив рецидивуючої патології дихальної системи на розви­ток вегетативних дисункцій у дітей та ефективність їх корекції. /І.О. Мітюряєва, В.Г. Майданник, Н.М. Кухта [та ін.] //Международный журнал педиатрии, аку­шерства и гинекологии. - 2014. - Т. 6, № 1. - С. 91-97.
  10. Нагорная Н.В. Психовегетативный синдром у детей и возможные пути его коррекции /Н.В. Нагорная, А.В. Дубовая, Е.В. Бордюгова //Таврический медико­биологический вестник. - 2013. - Т. 16, № 3. - С. 110-115.
  11. Нагорная Н.В. Эффективность ноо­фена в коррекции нарушений психоэмо­ционального статуса у детей с вегето-со- судистой дисфункцией /Н.В. Нагорная, А.В. Дубовая, Е.В. Бордюгова [и др.] //Современная педиатрия. - 2012. - № 7 (47). - С. 47-51.
  12. Несіна І.М. Оцінка якості життя дітей з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою // Здоров'я дитини. - 2017. - Т. 12, № 5. - С. 580-584.
  13. Нечитайло Ю.М. Методологічні основи оцінки якості життя, пов'язаної зі      здоров'ям у дітей / Ю.М. Нечитайло // Международный журнал педиатрии, акушерства и гинекологии - 2013. - Т. 3, № 2. - С. 5-15.
  14. Хайтович М.В. ГАМКВ-ергічна нейропротекція: клінічне застосування / М.В. Хайтович //Ліки України плюс. - № 1 (26). - С. 11-15.
  15. Boss R.D. Health-related quality of life for infants in the neonatal intensive care unit /R.D. Boss, H.I. Kinsman, P.K. Donohue // J Perinatol. - 2012. - № 32 (12). - Р. 901-906.
  16. Ul-Haq Z. Meta-analysis of the association between body mass index and health-related quality of life among children and adolescents, assessed using the pediatric quality of life inventory index / Z. Ul-Haq, D.F. Mackay, E. Fenwick, J.P. Pell // J Pediatr. - 2013. - № 162 (2).Р. 280-286.
  17. Varny J.W. The PedsQl-4 as a school population health measure: feasibility, reliability, and validity / J.W. Varny, T.M. Burwinkle, M. Seid // Qual Life Res. - 2006. - № 15 (2). - Р. 203-215.
  18. Инструкция по применению ноофена.